Протягом значної частини 2024 та 2025 років дискусії щодо імпорту пластикових відходів до Туреччини були гучними, плутаними та часто помилковими. У дописах у LinkedIn коди ГС оголошували «мертвими». Ходили чутки про повні заборони. З’являлися твердження, що ринок змішаних пластиків зник за одну ніч.

Реальність напередодні 2026 року є більш неоднозначною і серйознішою.

Туреччина не закриває свої двері для переробленого пластику. Натомість вона впроваджує механізм, який непомітно вилучає з ринку матеріал низької якості, з нечітко визначеними характеристиками та такий, що постачається за ініціативою трейдерів. Як для експортерів, так і для покупців це не просто юридична формальність. Це оперативна зміна, яка визначить, хто зможе продовжувати торгівлю, а хто — ні.

Це має значення далеко за межами Туреччини. Оскільки країна є одним із найважливіших центрів переробки та виробництва в регіоні, її підхід є показником того, у якому напрямку розвиватимуться вимоги щодо дотримання нормативних вимог у ширшому контексті.

Не заборона, а просто вищі вимоги

На 2026 рік не діє жодного окремого нормативного акту, який би повністю забороняв імпорт пластикових відходів. Коди ГС, такі як 19 12 04, залишаються чинними. Змінилися лише ступінь суворості застосування існуючої нормативної бази та обсяг документації, що тепер вимагається на кожному етапі перевезення.

Увага перейшла від тарифних ставок і митних декларацій до дотримання екологічних вимог, потужностей виробничих об’єктів та якості матеріалів. На практиці цей зсуп має набагато більш руйнівний характер, ніж просто оголошення про заборону.

Імпортери повинні бути переробниками

Одним із найочевидніших принципів режиму імпорту відходів у Туреччині є те, що імпортовані відходи повинні перероблятися безпосередньо на підприємстві-імпортері. Імпорт, який є лише формальністю, а відходи продаються третім особам, не є тією моделлю, на підтримку якої побудована ця система.

Ця формулювання не є новим, але зараз його активно забезпечують шляхом проведення перевірок, встановлення вимог щодо реєстрації та квот. Від імпортерів очікується, що вони доведуть наявність фізичних потужностей для переробки ввезеної продукції, а також те, що обсяги імпорту відповідають цим потужностям.

Для експортерів це змінює профіль ризику покупця. Питання вже не зводиться лише до ціни та умов оплати, а полягає в тому, чи є контрагент ліцензованим переробником із перевіреними виробничими потужностями.

Інспекції об’єктів та імпортні квоти

Імпорт безпечних відходів до Туреччини наразі чітко пов’язаний із заходами контролю на рівні об’єктів. До них належать щорічні звіти про перевірки, свідоцтво про реєстрацію імпортера відходів, що видається міністерством, та імпортна квота, розрахована виходячи з потужностей переробки.

Питання квот має особливе значення. Навіть підприємство, що має повну ліцензію, не може імпортувати необмежені обсяги. Імпортери повинні відстежувати залишок своєї квоти за допомогою системи та відповідно планувати поставки.

Послання зрозуміле. Імпорт відходів більше не зводиться до пошуку шляху митного оформлення. Справа полягає в тому, щоб довести — як на папері, так і на практиці — що ці матеріали можна переробити відповідально.

Правило 1-відсоткового забруднення

Мабуть, найбільш важливим з комерційної точки зору критерієм є поріг забруднення. Згідно з цими вимогами, імпортовані відходи повинні містити не більше 1 відсотка сторонніх речовин за масою.

Ця вимога існує вже деякий час, але її дотримання стало більш суворим. У випадку змішаних або недостатньо чітко визначених матеріалів, особливо тюків, що сортуються вручну, послідовне дотримання цього порогового значення є складним завданням.

Саме звідси бере початок значна частина плутанини навколо поняття «змішаних пластиків». У законі немає жодного речення, яке б забороняло змішані пластики. Натомість змішані та погано відсортовані матеріали не можуть пройти перевірку на забруднення, яка зараз розглядається як жорстка вимога, а не як рекомендація.

Для експортерів це означає, що контроль якості перетворюється з «приємного доповнення» на договірну необхідність.

Форма має таке ж значення, як і полімер

Ще однією сферою, де вимоги до дотримання законодавства стали суворішими, є форма матеріалів. Пляшки, плівки, гнучкі упаковки та пакети більше не можна вважати взаємозамінними на основі загальних описів.

Це чітко випливає з останніх рекомендацій та практики контролю за дотриманням вимог. Партії, що складаються виключно з пляшок, розглядаються зовсім інакше, ніж вантажі, що містять плівки або гнучкі матеріали, навіть якщо на папері полімери здаються схожими. Вантажі, задекларовані як пляшки, але такі, що містять пакети чи плівки, дедалі частіше піддаються відхиленню та штрафним санкціям.

Використання галузевого скорочення «змішані пляшки» стає ризикованим. Форма матеріалу має бути чітко визначеною, послідовною та обґрунтованою.

Відстежуваність до початку транспортування вантажу

Згідно з діючою процедурою імпорту відходів до Туреччини, партії повинні бути готові до аудиту ще до прибуття. Це передбачає надання фотографій матеріалу, зроблених у країні походження та завантажених під час процедури перевірки відповідності, а також письмових декларацій, що підтверджують правильну класифікацію, можливість переробки та відсутність небезпечних матеріалів або матеріалів, що не підпадають під дію цих вимог.

Відстеження перевезень також відіграє дедалі важливішу роль, особливо під час в’їзду в порти та переміщень у зонах митного контролю. Органи охорони навколишнього середовища дедалі активніше залучаються до процесу, який раніше вважався суто митним.

Для експортерів, які звикли вирішувати питання вже після прибуття вантажу, це є суттєвою зміною. Проблеми, виявлені на пізній стадії, рідше вдається вирішити шляхом переговорів.

Що це означає для HS 19 12 04

Код HS 19 12 04 став предметом бурхливих дискусій, але на практиці все досить просто. У новому регламенті 2026 року немає положень, які б окремо забороняли використання саме цього коду. Змінилося лише те, наскільки допускається неоднозначність.

Матеріали, що відправляються за кодом 19 12 04, які є чистими, чітко визначеними та мають доведену можливість переробки, як і раніше, можуть транспортуватися. Матеріали, що є змішаними, забрудненими або мають нечіткий опис, з дедалі більшою ймовірністю не пройдуть перевірку, не відповідатимуть нормам щодо рівня забруднення або не відповідатимуть вимогам щодо потужностей імпортера.

Цей ризик вже не є суто теоретичним. Активність органів контролю, кількість перевірок та штрафів зросли, а рішення щодо класифікації піддаються більш ретельному аналізу, особливо з огляду на поправки до Базельської конвенції, які уточнюють, як слід поводитися зі змішаними пластиками.

Коротше кажучи, 19 12 04 нікуди не зникає. Зникає лише матеріал, що має нечітке визначення.

«Virgin Plastics» та сигнал про вартість

Окрім заходів контролю за переробленими матеріалами, знову приділяється увага імпорту первинних полімерів. Значна частина дискусій зосереджена навколо широко висвітленого в ЗМІ тимчасового збору, схожого на захисні заходи, що застосовується до імпорту певних видів первинної ПЕТ-смоли.

Цей захід передбачає додаткові витрати в розмірі близько 100 доларів за тонну протягом обмеженого періоду, до отримання результатів розслідування. Він поширюється на певні класифікації ПЕТ-смоли і не повинен трактуватися як загальний збір, що стягується з усіх видів первинних пластиків.

На інші полімери можуть накладатися додаткові збори залежно від коду ГС та країни походження, однак їх розмір значно варіюється. Важливим є не стільки конкретна цифра, скільки загальна тенденція. Інструменти торговельної політики дедалі частіше використовуються для регулювання потоків матеріалів, і вміст вторинної сировини не є винятком у цьому контексті.

Чому Туреччина посилює тиск

Ці зміни не відбуваються у вакуумі. У країні спостерігається пильний контроль за імпортом відходів, що зумовлений розслідуваннями ЗМІ, діяльністю екологічних організацій та занепокоєнням громадськості. Водночас регіони-експортери, зокрема в ЄС, посилюють власні заходи контролю за переміщенням пластикових відходів та відповідною документацією.

Базельські поправки внесли додаткову ясність щодо вимог до класифікації та отримання згоди, що підвищило ризик, пов’язаний із змішаними або недостатньо описаними матеріалами. Для Туреччини запровадження більш високих стандартів пов’язане не лише з екологічними результатами, а й із питаннями авторитету та контролю.

Що зараз потрібно зробити експортерам

Для експортерів, які постачають перероблений пластик до Туреччини, підготовка вже не є добровільною.

Граничні значення забруднення слід розглядати як жорсткі технічні вимоги та відображати їх у контрактах і процедурах перевірки. Пакет документів, що підтверджують відвантаження, включаючи фотографії та декларації, має бути стандартною практикою, а не формальністю, до якої вдаються лише у разі виникнення проблем.

Не менш важливим є проведення покупцем комплексної перевірки. Експортери повинні бути впевнені, що імпортер є ліцензованим переробником, який має дійсну реєстрацію, свіжі звіти про перевірки та достатній запас квоти.

До чого повинні підготуватися покупці та імпортери

Для турецьких покупців ринок винагороджує реалістичний підхід. Обсяги імпорту повинні відповідати фактичним переробним потужностям. Документація, простежуваність та внутрішні механізми контролю мають витримувати перевірку, а не просто задовольняти вимоги брокера.

Часи, коли можна було просто засвоювати нечітко сформульований матеріал, а проблеми вирішувати згодом, відходять у минуле. Недотримання вимог тепер тягне за собою реальні операційні та фінансові наслідки.

Чому структура ринку має значення

У міру посилення контролю все більшого значення набуває те, як матеріали вказуються, описуються та зіставляються. Торговельні середовища, що спираються на нечіткі описи та неформальні запевнення, дедалі частіше стають вразливими.

Чіткі визначення таких понять, як «полімер», «форма», «чистота» та «об’єм», вже не є суто адміністративними деталями. Саме від них залежить успіх угоди.

Саме в цьому напрямку рухається ринок, незалежно від того, чи подобається це його учасникам, чи ні.

Підсумок за 2026 рік

Підхід Туреччини до імпорту пластмаси у 2026 році не полягає у закритті ринку. Він полягає у звуженні доступу до нього лише для тих, хто зможе підтвердити якість продукції, простежуваність та реальні виробничі потужності.

Для ринку переробленого пластику епоха невизначеності добігає кінця. Не завдяки забороні, а завдяки заходам з забезпечення дотримання законодавства, які заохочують чіткість і непомітно усувають усе інше.

WasteTradeготова підтримати ваш бізнес у процесі адаптації до цих змін. Завдяки нашій розгалуженій мережі, фахівцям з логістики та експертам з питань дотримання нормативних вимог ми маємо всі можливості допомогти вашому бізнесу в організації перевезень вантажів відповідно до нових правил, що діють у Туреччині.

Щоб звернутися до нашої команди за допомогою, будь ласка, зв’яжіться з WasteTrade Turkey за адресою:turkey@wastetrade.com.